-
1 мять траву
vgener. miša zāli, mīdīt zāli -
2 мять траву
vgener. rohtu tallama -
3 мять траву
vgener. fouler l'herbe -
4 мять
камечыць; камячыць; клычыць; мяць; спляжваць; шкамутаць* * *несовер.1) мяць2) (давить) ціскаць, душыць(разминать) церці, таўчы5) (лён, пеньку) церці, мяць -
5 мять
261 Г несов.1. что, чем muljuma, mudima, sõtkuma, tallama, pigistama; \мять в руках käes v käte vahel muljuma v mudima, \мять руками kätega mudima, \мять кожу nahat. nahka mudima, \мять глину savi sõtkuma, \мять траву rohtu tallama;2. что kortsutama, kortsu v käkra ajama, kägardama; \мять платье kleiti kortsu istuma v ajama;3. что lõugutama (lina, kanepit); ‚\мять бока кому madalk. kellele nahatäit v keretäit andma; vrd.измять, смять -
6 мять
1) ( разминать) impastare, mestare, maneggiare2) ( сминать) gualcire3) ( топтать) calpestare4) (жать, тискать) schiacciare, stringere* * *несов. (сов. смять, помять)1) impastare vt, mestare vt2) ( комкать) (s)gualcire vtмять бока кому-л. — pestare vt, legnare vt
* * *v1) gener. abballottare, acciaccare, ingrinzire, maciullare, malmenare, sbertucciare, stazzonare, accincignare, allucignolare, brancicare, dimenare, gualcire (одежду), incincignare, macerare, mantrugiare, pestare, premere, rappallottolare, scotolare (лён, коноплю), sgualcire, spiegazzare2) tuscan. accofacciare -
7 мять
1) ( давить) écraser vtмять виногра́д — écraser le raisin
2) ( месить) pétrir vt, travailler vtмять гли́ну — battre l'argile
3) (делать мятым, комкать) chiffonner vt, froisser vtмять бума́гу — froisser le papier
мять пла́тье — chiffonner la robe
4) ( топтать) fouler vtмять траву́ — fouler l'herbe
5) (лён, пеньку) broyer vt* * *v1) gener. broyer, espader (лён, коноплю), fouler, froisser, pétrir, tripoter, écacher, piser (глину), tortiller, triturer, chiffonner, friper2) colloq. peloter, mouliner, tripatouiller3) obs. patrouiller4) eng. laminer -
8 мять
несов.1. что ғиҷим кардан, фушурдан, лагад кардан; мять глину лойро лагад кардан2. что с.-х. лат зада мулоим кардан, пахш (зер) карда мулоим намудан; мять лен зағирпояро пахш карда мулоим намудан3. что ғиҷим (пахш) кардан; поймол кардан; мять траву алафро поймол кардан; она мяла в руках платок вай рӯй-молчаро дар дастҳояш ғиҷим мекард4. кого-что разг. фушурдан, фишор додан, зер кардан -
9 мять
помять (вн.)3. (о льне, конопле и т. п.) brake (d.); dress (d.) -
10 мять
-
11 мять
[mjat'] v.t. impf. (мну, мнёшь; pf. измять - изомну, изомнёшь; смять - сомну, сомнёшь)1) impastare, rimestare2) sgualcire, pestare3) мятьсяa) sgualcirsib) esitare, essere impacciatoон мнётся, не отвечает на вопрос — tergiversa
-
12 мять
несов. что1. (разминать) гъэушъэбын; пIытIынмять глину ятIэр гъэушъэбынмять землянику цумпэр пIытIын2. (делать мятым) цIыцIын (напр. платье)утэн, улъэгун (траву, посевы) -
13 мять
(кого-л./что-л.)несовер. - мять; совер. - измять, помять, размять, смять, намять1) совер. - помять, измять, смять rumple (платье и т.п.); crumple ( комкать); press, squeeze; tumble ( приводить в беспорядок); trample (траву); crush2) совер. - размять knead, wrinkle; work up3) совер. - намять (о льне и т. п.)brake, dress -
14 мять
(кого-л./что-л.)
1) совер. - помять, измять, смять
rumple (платье и т.п.); crumple (комкать); press, squeeze; tumble (приводить в беспорядок); trample (траву)
2) совер. - размять
knead, wrinkle; work up
3) совер. - намять (о льне и т. п.)
brake* * *- помять, измять, смять rumple; crumple; press* * *batterbrakecombcrumplepugrumplerumples -
15 мять
-
16 трава
[travá] f. (pl. травы, dim. травка)1.как трава — insipido (agg.)
2.◆3.◇он тише воды, ниже травы — fa la gatta morta (fa il sornione)
-
17 Изминать
измять что м'яти (мну, мнеш) (диал. мняти), зминати, зім'яти, пом'яти, пом'яшкурити, (о мн., всё) пом'яти, (комкать) бгати, зібгати, скомшити що; (вытаптывать поле, траву) толочити, потолочити, столочити, витолочувати, витолочити (пашню, траву); (глину: месить) місити, замісити, (солому) мервити, змервити, (фрукты) бити, побити. -мять постель - пом'яти, потолочити постіль (постелю). [Та не стели білої постелі - потолочать (Мил.)]. -мять шляпу, платье - пом'яти капелюша, вбрання. Измятый - зім'ятий, пом'ятий; зібганий; витолочений, по[с]толочений. Что-л. -тое (растение, фрукты) - потолоччя, потолоч (-чи). -ться - м'ятися, зім'ятися, пом'ятися, зібгатися; бути зім'ятим, пом'ятим витолоченим, потолоченим. -
18 переминать
несовер.1) (сильно мять, мять всё или многое — одежду, бумагу) мяць2) (ягоды) ціскаць, душыць(разминать) пераціраць, ператаўкаць3) (перемешивать) перамешваць, мясіць4) (траву) таптаць, вытоптваць5) (лён, пеньку) церці, мяцьсм. мять6) (мять, перебирая, теребя) камячыць, перабіраць -
19 поминать
I. помянуть1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];3) -нуть о чём - згадати про що;4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.II. помять1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];2) толочитися, бути потолоченим;3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - помян`уть1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти2) церк. помина́ти, пом'яну́ти -
20 смять
сов. (вн.)2. воен. crush (d.), overrun* (d.) (ср. мять)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Мять траву — Новг., Перм. Жить, существовать. НОС 5, 118; Сергеева 2004, 188; Подюков 1989, 191 … Большой словарь русских поговорок
МЯТЬ — МЯТЬ, мну, мнёшь, д.н.в. нет, несовер., что. 1. Сжимая, давя, стискивая, превращать в мягкую массу, разминать. Мять глину. Мять ягоды для киселя. Мять кожи. 2. Давлением лишать гладкости, ровности, комкать, портить. Воспрещается мять траву. Не… … Толковый словарь Ушакова
мять — мну, мнёшь; мя/тый; мят, а, о. см. тж. мяться, мяльный, мятьё 1) (св. размя/ть) Давить, сжимать, делая мягким, размягчая. Мять глину, кожу, лён. 2) а) (св. изм … Словарь многих выражений
мять — мну, мнёшь; мятый; мят, а, о. 1. (св. размять) Давить, сжимать, делая мягким, размягчая. М. глину, кожу, лён. 2. (св. измять, смять, замять). Делать неровным, негладким, давя, сжимая, топча. М. скатерть. М. платье. М. траву. // Сжимать в комок,… … Энциклопедический словарь
Топтать траву — Перм. То же, что мять траву. Подюков 1989, 204 … Большой словарь русских поговорок
вы́мять — мну, мнешь; сов., перех. (несов. выминать). разг. 1. Размяв, сделать мягким. Вымять лен. Вымять кожу. Вымять глину. 2. Вытоптать или, приминая, уничтожить, погубить. Лошади вымяли траву … Малый академический словарь
ТРАВА — Богородицына (богородицкая) трава. Арх., Дон. Растение чабрец обыкновенный. АОС 2, 45; СДГ 1, 32 33. Богородская трава. 1. Прибайк., Прикам. То же, что богородицкая трава. СНФП, 133; МФС, 99. 2. Сиб. Травянистое растение чабрец ползучий. Верш. 7 … Большой словарь русских поговорок
трава — ы; ж. (в том же зн.: мн. травы, трав). 1. Растение с однолетним мягким и тонким зелёным стеблем. Щипать траву. Косить траву. Сорная т. Декоративная т. Высокие, густые травы. Лекарственные травы. Кормовые травы. Стебель травы. Пресный, как т.… … Энциклопедический словарь
трава — ы/; ж. (в том же зн.: мн. тра/вы, трав) см. тж. травка, травушка, травный, травяной, травянистый 1) а) Растение с однолетним мягким и тонким зелёным стеблем … Словарь многих выражений
трава — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? травы, чему? траве, (вижу) что? траву, чем? травой, о чём? о траве; мн. что? травы, (нет) чего? трав, чему? травам, (вижу) что? травы, чем? травами, о чём? о травах 1. Травой называется… … Толковый словарь Дмитриева
ТРАВА — ТРАВА, ы, мн. травы, трав, травам, жен. 1. обычно мн. Многолетнее или однолетнее растение с неодеревеневающим, обычно мягким и зелёным невысоким стеблем. Лесные, луговые, сеяные травы. Кормовые травы. Сорная т. Лекарственные (целебные) травы. Как … Толковый словарь Ожегова